Недоспівана пісня Петра Книшука
Я жив селом, людьми та Україною
Я ніс свій хрест крізь терни і дощі -
Все залишаю вам, а сам до Бога линую я
На сповідь, для спасіння для душі…
Кожна людина з дня свого народження пише книгу свого життя, творить свою долю, щодня перегортаючи її сторінки. Яскравим, проте коротким було життя Петра Васильовича Книшука - відомого господарника, компетентного, досвідченого і вимогливого керівника, мудрого і розсудливого очільника громади, щирого українця - патріота, знаного далеко за межами Прикарпаття, який завжди думав про людей і наполегливо працював на майбутнє.
Жертвуючи на храм Божий, ми прокладаємо собі дорогу до Царства Небесного, - переконаний отець Андрій Кузьмин, настоятель храму Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ в Матеївцях, згадуючи історію його спорудження. Ця історія нерозривно пов’язана з іменем Петра Васильовича Книшука – щедрого мецената, добродійника, жертводавця… - Петро Васильович, на той час керівник ФГ «Прут-Генетик», дев’ять років тому зауважив: маємо всі можливості, щоб збудувати у Матеївцях свою нову церкву. У травні 2012 року почались перші роботи. У серпні Митрополит Галицький Кир Андрій освятив місце під майбутній храм, наріжний камінь і капсулу з іменами усіх причетних до спорудження храму. Проєкт виготовив коломиянин Микола Шевчук. Матеївці мають новий унікальний храм завдяки Петру Васильовичу. У процесі будівництва він виконував роль потужного двигуна. Звісно, така тривала праця вимагає чималих капіталовкладень. У нас кожне богослужіння протягом семи років починалось і завершувалось проханням про благодійні кошти на новий храм. Петро Васильович казав тоді: як буду бачити, що громаді не вистачає, я завжди підтримаю. І тримав слово. За будь якої потреби ми йшли до нього. А коли починали дякувати, скромно наголошував: мені не дякуйте – церкву будує громада. Багато хто не вірив, що ми цей храм збудуємо. А Петро Васильович з першого дня був впевнений, що нам все вдасться. Тож минулого року відкриття нового храму ми запланували якраз на Петра, на його 60-ліття. На жаль, не дочекався…
Минулої неділі, напередодні великого християнського свята – апостолів Петра і Павла – до Матеївців з’їхались поважні гості, друзі, колеги, зійшлися мешканці громади, щоб вшанувати пам’ять Петра Книшука. Якраз на свято Петра і Павла йому мало виповнитись 61 рік. Владика Андрій очолив святкове Богослужіння в храмі Покрови Пресвятої Богородиці, яка святкувала першу річницю освячення. Владика освятив капличку апостолів Петра і Павла, а також Хрест на могилі Петра Книшука, якого на знак великої шани поховали на церковному подвір’ї. .
Маємо пам’ятати про велике милосердя і доброчинство Петра Книшука, наслідувати його добрі справи і примножувати їх, - наголосив Владика Андрій. - Кажуть, що будівництво храмів необхідно для спасіння душ людських, які Господь веде до Царства Небесного через Церкву. Тож і світлої пам’яті Петро Васильович, великий господар, меценат, фундатор, дбав не тільки про матеріальні речі. Вічна йому пам’ять…
