A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Офіційний сайт. Матеївецька сільська рада
e-mail: mateivoth@ukr.net	   тел. (03433) 9-21-97          графік роботи: пн-пт 8:00-17:15

СПАЛЮВАННЯ СУХОЇ ТРАВИ – ЗЛОЧИН ПРОТИ ПРИРОДИ!

Дата: 23.09.2021 13:59
Кількість переглядів: 743

СПАЛЮВАННЯ СУХОЇ ТРАВИ – ЗЛОЧИН ПРОТИ ПРИРОДИ!

  Щороку навесні, та восени як тільки встановлюється тепла погода, де хто із мешканців нашого міста береться спалювати суху минулорічну траву, при цьому навіть не підозрюючи якої великої шкоди він завдає природі. Спалювання сухої трави стало справжнім лихом для звірів, птахів, комах, значної кількості рослин та корисних мікроорганізмів. Вогонь часто перекидається на лісові масиви – знищуючи молоді насадження, підлісок і ранньоквітучі трав’янисті рослини.

  Екологи запевняють: при згоранні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється майже 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, важкі метали та низка канцерогенних сполук. З димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотрутніших для  нашого організму речовин. Додаткова проблема полягає в тому, що із  сухою травою, як правило горить і безліч різноманітного сміття , що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згоранні, скажімо поліетиленового пакету, в повітря йде до 70 різноманітних хімічних сполук , більшість з яких отруйні для людини. Саме вони стають причиною дертя в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від горіння пластикового сміття містить канцерогенні полі циклічні вуглеводні. Постійно подразнюваний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.

Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання листя і сухої трави призводить до таких загроз:

1. В сухому листі згорають зимуючі корисні комахи, такі як сонечка. Їх здобич – попелиці, лишаються зимувати на стадії яйця на гілках. Спалюючи листя восени ми створюємо умови для розвитку попелиць навесні.

2. Спалювання листя призводить до руйнації ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Крім того, вони гинуть і від утворюваних при горінні важких металів.

3. За нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються в грунт. При згорянні ж утворюється зола. Не зважаючи на загальноприйняту думку, зола – дуже погане добриво і, таким чином, спалювання листя щороку призводить до все більшого збіднення ґрунту.

4. На природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння.

5. Знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення в 2-4 рази промерзання ґрунту.

6. При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде, в свою чергу до порушення законодавства і знищення диких рослин та тварин. Саме із спалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж.

7. Аналогічним чином, існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків.

8. Дим від вогнищ, в туманні дні може утворювати смог і на довго зависати у повітрі. В цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП, аварій. Окрім того, попадаючи у легені, смог викликає суттєве погіршення здоров’я людини.

Що ж робити з опалим листям?

Найбільш дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Щорічне прибирання листя в парках призводить за 20 років до 50%-го зниження приросту деревини. Те саме відбувається і на присадибних ділянках, в садах.

Для компостування листя складають у купи шириною 2 м і висотою до 1,7 м. в основу купи вкладають до 25 см шар землі. Кожен з шарів листя не має перебільшувати 30 см. На цю ж купу можна скидати пташиний послід, харчові рештки. Кожен з шарів присипають землею. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. При літній закладці компост дозріває за 2-3 місяці, при осінній – за 6-8. Аналогічно, компостування можна проводити в траншеях глибиною до 1 м і шириною 1,5 м. Траншейне компостування більш зручне з міркувань того, що при ньому компост рівномірно зволожується і не пересихає.

Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Корисне використання компосту в якості прикореневої підкормки дерев і кущів.

 

Зав. відділення епід. нагляду та

профілактики неінфекційних захворювань                                                   В.С. Козовий


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь