«» - пошук по сайту
15 липня 2021 року у смт. Заболотові відбувся благодійний фестиваль «Разом за життя», що організовувався на підтримку дітей хворих на рак. У даному фестивалі взяли участь аматорські колективи нашої громади – народний аматорський духовий оркестр «Водограй» Будинку культури с. Матеївці (керівник Тарас Танасійчук) та хоровий колектив клубу с. Дебеславці (керівник Федір Волошенюк).
12 липня 2021 року у Семаківцях Матеївецької територіальної громади відбулося свято. Свято всіх хто любить спорт, хто займається спортом, хто вболіває на спортивних змаганнях, всіх, хто не уявляє своє життя без нього. А ще це свято – як справжній день народження! Адже було урочисто відкрито спортивний майданчик з штучним покриттям. Благословив всіх присутніх та освятив спортивний майданчик отець Василь – настоятель Церкви святого Василія Великого. Депутат обласної ради Богдан Книшук привітав краян, подарував місцевій футбольній команді м’ячі. Голова Матеївецької ТГ Любомир Веселовський, очільник старостинського округу сіл Семаківці, Замулинці, Кринички Іван Назарійчук бажали всім гарних стартів і нових перемог. Аматори клубу створили святковий настрій художніми виступами. Опісля у футбольному поєдинку зустрілися команди м. Коломиї, с. Матеївців, с. Семаківців.
Світлої пам’яті Петро Книшук дуже любив спорт, особливо футбол. Будучи майже два десятки років очільником районної федерації футболу, він допомагав командам, стимулював до участі в змаганнях. За власні кошти купляв спортивну екіпіровку, м’ячі, намагався залучити до футболу якомога більше людей. Тому й не дивно, що серед численних заходів, під час яких можна було згадати, пом’янути, і помолитися за вічний упокій у Царстві небесному Петра Васильовича, були й спортивні турніри. Зокрема, 11 липня відбувся фінальний етап першого турніру з міні-футболу пам’яті Петра Книшука. Переможцем змагань стала команда села Троїця. Троїцькі футзалісти перемогли у чвертьфіналі суперників з Борщева, у півфіналі були сильнішими за представників Заболотова, а у фіналі з рахунком 1:0 здолали команду Матеївців. Третє призове місце виборола команда села Семаківці. Організатор турніру, депутат обласної ради Богдан Книшук і голова районного «Колосу» Микола Триф’як вручили переможцям кубок, призерам - медалі. Також суддівська колегія визначила сильніших у номінаціях: кращий гравець – Василь Жупанський (Матеївці), воротар – Микола Гушул (Троїця), бомбардир – Віктор Лудчак – 11 м’ячів (Іллінці).
Петро Васильович був вірним сином карпатського краю, вихованим у любові до свого народу, рідної мови і пісні, яку він дуже любив. Всі свята у його господарстві, а потім і в громаді завжди нагадували великі гала-концерти. Він завжди прагнув робити все найкраще: і господарювати, і дбати про людей, і співати. Саме йому і був присвячений вечір пам’яті «Недоспівана пісня Петра Книшука», який відбувся у Будинку культури с. Матеївці.
- Тяжко, коли людина, яка дарувала всім найкращі спомини, сама стає спомином, - зазначила під час відкриття фотовиставки із життєпису Петра Книшука його дружина Орися Книшук, натхненниця й ініціаторка проєкту. – На цих світлинах – тільки частинка зафіксованого спадку Петра Васильовича. Спадку, який він залишив усім нам, і друзям, і колегам, і партнерам, у вигляді своїх добрих справ. Він завжди наголошував: важливо, який слід залишаєш на землі. Тому дуже любив людей, свою рідну землю, громаду, намагався внести якісні зміни у всі сфери життя краян. Особливо у освіту, культуру, спорт, які вважав пріоритетними. Якщо плануєш справу на рік – сій пшеницю, якщо на десять років – сади дерева, якщо на майбутнє – виховуй дітей, - любив казати Петро Васильович. І наполегливо працював, задіював усіх, аби діти у громаді мали всі можливості для успішного розвитку своїх здібностей. Світлини, які ми відібрали для фотовиставки - своєрідний літопис життя і діяльності Петра Книшука. Усі моменти на фото невіддільно пов’язані із рідною громадою, господарством, яке він зробив одним із найуспішніших у краї, селом, яке він так любив. Тут можна простежити весь його життєвий шлях: ось батьки, «два сонця гарячих», яких особливо шанував, тут вже сини, яким передав свої вітрила, дорогі онуки, вся родина, друзі, колеги, виступи на сесіях, гостини поважних людей, радість різних перемог, відкриття спортмайданчиків, сільських свят, незабутні зустрічі, перші покоси, і вінець його доброчинності – будівництво храму… На цих фото багато хто себе також знайде, пригадає цікаві події, відновить у пам’яті незабутні моменти співпраці з Петром Васильовичем. Гадаю, у своєму новому небесному домі він радіє, що залишив по собі такі гарні спомини…
Чудовим доповненням до виставки стали мелодії, виконані на цимбалах - улюбленому інструменті Петра Книшука. Ними супроводжував мистецьке дійство Олег Гриньків, студент консерваторії Косице (Словенія). Щира вдячність талановитому музиканту і побажання нових творчих вершин.
Я жив селом, людьми та Україною
Я ніс свій хрест крізь терни і дощі -
Все залишаю вам, а сам до Бога линую я
На сповідь, для спасіння для душі…
За останніми офіційними даними Державної служби статистики України 3,27 млн осіб повністю або частково зайняті неформально. До них треба було б додати дані про людей, що отримують зарплату «в конверті», не оформлюють роботу за сумісництвом, мають інші договори замість трудових. Але офіційних даних про це немає.
