ОБ’ЄДНУЮЧИЙ ФАКТОР ЗГУРТУВАННЯ НАЦІЇ
«Попри всі інші державотворчі елементи, не занехаймо культури, бо цей дар більше від будь-якого іншого зробить Україну улюбленим домом для нашого народу та могутнім, миротворчим, гідним міжнародної уваги та пошани членом людства».
Блаженіший Любомир Гузар.
Як і рідна мова, звичаї, традиції об'єднують людей в один народ. Наш український народ має багату і оригінальну культуру, надбану численними поколіннями. Життєва мудрість та настанови щодо способу життя закладені в українських звичаях, святах, обрядах, фольклорі. Це — світовідчуття та світосприймання нашого народу. Звичаї народу — це ті прикмети, по яких розпізнається народ не тільки в сучасному, а і в його історичному минулому.
Українська культура змогла під могутнім натиском чужих агресивних впливів, зберегти свою самобутність, традиції, стати об’єднуючим фактором згуртування нації, формування національної ідентичності. Отож напередодні професійного свята – Дня працівників культури і майстрів народного мистецтва – «Вільний голос» спілкується з тими, хто має високе покликання зберігати, розвивати й відтворювати безцінні духовні скарби нашого народу.
Культура – духовна скриня нашого народу. Збереження, наповнення, утвердження та популяризація кращих зразків народних традицій, пісенної творчості, художнього слова, народного танцю, музики, народних промислів і театрального мистецтва – це пріоритетне завдання працівників культури. Нині культура, нарівні з військовою справою, є стратегічно необхідним напрямом.
Працівник культури – це насамперед багатогранна особистість, що вміє згуртувати, навчити і передати свої знання і вміння, захоплення; це стан душі, який не вимірюється ні матеріальними благами, ні часовими рамками. Це самовіддані люди, що завжди готові вислухати, підтримати, порадити, запалити іскру таланту. Їм доводиться працювати з різними віковими, соціальними групами, часто у вихідні дні, створюючи людям свято.
Четвертий рік Україна перебуває в умовах неоголошеної, так званої «гібридної» війни з Росією. Ця війна не лише у збройному протистоянні з потужним агресором, а й в інформаційному і культурному просторі. З огляду на ці обставини, основним завданням працівників культури є підносити дух, національну свідомість наших краян, підтримувати наших захисників в зоні проведення бойових дій, не розгубити духовні надбання багатьох поколінь українців.
Працівники культури Коломийщини в числі перших почали проводити благодійні акції, аукціони по збору коштів для потреб АТО. Нині успішно співпрацюють з волонтерськими організаціями, 10-ю окремою гірсько-штурмовою бригадою, обласним госпіталем для учасників бойових дій, громадськими організаціями та родинами полеглих земляків. У складі концертних груп неодноразово виїжджали в зону бойових дій, де дарували бійцям мистецтво нашого краю і гарний настрій…
2017-й в нашій області проголошено роком УПА. Працівники культури та аматори народної творчості з ентузіазмом взяли участь в районному конкурсі патріотичної пісні. В кожному закладі проведено тематичні заходи, зустрічі з учасниками УПА та АТО, їхніми родинами.
Стало доброю традицією відвідувати з благодійними концертами та подарунками мешканців Коломийського та Коршівського геріатричних пансіонатів, Ковалівського територіального центру, вихованців Гвіздецької та Печеніжинської шкіл-інтернатів, Коломийського будинку-інтернату.
Коломийська земля стала творчою колискою багатьох визначних постатей історії, літератури, культури і мистецтва. Ми пишаємось і шануємо пам’ять про наших видатних митців: скрипаля–віртуоза – народного артиста України Петра Терпелюка, балетмейстера національного гуцульського ансамблю пісні і танцю – народного артиста України Володимира Петрика, видатного сопілкаря – народного артиста України Василя Попадюка, поета-пісняра Миколи Бакая.
Далеко за межами добре знані митці Коломийщини: заслужені артисти України Алла Кобилянська, Михайло Попелюк, Микола Савчук. З покоління в покоління передаються кращі зразки народних ремесл, що їх відтворюють у своїх роботах майстри декоративно-ужиткового мистецтва. В різних куточках світу можна зустріти роботи заслужених майстрів народної творчості України Надії Никорович, Марії Кахнікевич, Світлани Стадник, Михайла Тимофіїва тощо.
Примножують добру славу сьогодення Коломийського району мистецькі колективи закладів культури сіл Лісний Хлібичин, Раківчик, Воскресинці, П’ядики, Велика Кам’янка, Турка, Спас, Великий Ключів, Мишин, Сопів, Княждвір, Ценява, селищ Печеніжин і Отинія.
Коломийщина з року в рік приваблює оригінальними самобутніми фестивалями і святами, неповторні обличчя яким творять аматорські колективи та виконавці. Широкого розголосу набули традиційні фестивалі «Коломийка», «Смачний Спас», літературно-мистецький фестиваль ім. К. Цісик, районне свято народної хореографії ім. В. Петрика, районний фестин естрадної пісні «Смерекова хата» пам’яті М. Бакая, районне свято «Розколяда». Цьогоріч з успіхом пройшов фестиваль дитячого естрадного мистецтва «Зорепад», метою якого є відкриття талантів серед дітей і молоді. Кульмінаційним моментом роботи галузі культури у 2017 році стало проведення XXIV Міжнародного гуцульського фестивалю.
Завдяки започаткованій у 2015 році мистецькій акції «Подарунок рідному місту» творчі колективи Коломийщини впродовж теплої пори року дарують своє мистецтво жителям та гостям нашого писанкового міста. Загалом проведено понад 40 концертів.
Майбутнє нашої країни – за підростаючим поколінням. Розвитком творчих особистостей та формуванням їхніх естетичних смаків займаються початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади. Для кожного викладача найвищою вершиною діяльності є досягнення його вихованців. Завдячуючи плідній праці педагогів, учні шкіл естетичного виховання району беруть активну участь в різноманітних фестивалях та конкурсах. Тільки за 2016-2017 навчальний рік 46 учнів здобули призові місця.
З метою підтримки обдарованих дітей у 2016 році започатковано призначення стипендій учням-переможцям від голови районної ради, голови районної державної адміністрації. За підсумками минулого навчального року стипендію отримує учениця 5 класу Коршівської дитячої музичної школи Софія Гелетюк (клас викладача Вікторії Онуфрієнко), яка здобула І місце на Всеукраїнському фестивалі-конкурсі «Юні таланти України» в м. Львові.
Окрасою багатьох концертів та фестивалів, народним улюбленцем є дитячий колектив «Струмочок Покуття» Гвіздецької школи мистецтв, керівники Любов Іванішин та Віта Тимків, що вдало поєднує класичний репертуар з сучасним естрадним співом.
У 2017 році вперше серед учнів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів проведено районний конкурс виконавської майстерності та районне свято «Юні таланти».
Сьогодні в Україні триває процес адмінреформи, децентралізації, який в майбутньому відкриватиме значні можливості для розвитку сіл та селищ. У нашому районі уже утворились і функціонують Печеніжинська, Нижньовербізька, Матеївецька та П’ядицька об’єднані територіальні громади. Відрадно, що в громадах шанують і розуміють важливість збереження мережі закладів культури: клубні установи, бібліотеки та школи естетичного виховання. Тішимося з того, що за короткий час у Матеївецькій ОТГ створено духовий оркестр, який з успіхом концертує не тільки в громаді, а й за її межами.
Попри всі позитивні моменти в роботі галузі культури є багато проблемних питань. Найперше - це масовий виїзд наших краян на роботу за кордон, що дуже позначилось на кількісному і якісному складі аматорських колективів, чисельністю відвідувачів масових заходів. Події в державі також викликають пасивність наших краян до культурних процесів. Потребує покращення матеріально-технічна база установ культури: придбання музичних інструментів, сценічних костюмів, озвучувальної та світлової апаратури, комп’ютерів, мультимедійного обладнання. Одним із шляхів покращення матеріально-технічної бази є участь працівників культури в написанні проектів, що дасть можливість залучити додаткові джерела фінансування.
В день свого професійного свята працівники культури району висловлюють щиру подяку депутатам обласної ради Петру Книшуку, Олександру Левицькому, Дмитру Лащуку, Михайлу Вітенку, очільникам району, депутатському корпусу районної ради, всім членам комісії з питань культури, духовності, туризму, молоді та спорту, сільським селищним головам, головам об’єднаних територіальних громад за підтримку закладів культури, зміцнення їх матеріально-технічної бази, сприяння концертній діяльності, популяризації українського народного мистецтва.
Про те, як почуваються установи культури у новостворених об’єднаних територіальних громадах, розповідають їхні представники.
Ярослав М’якущак, сільський голова Нижньо-Вербізької ОТГ:
– Наша громада об'єднує чотири села: Нижній Вербіж, Верхній Вербіж, Ключів, Мишин. Це, по суті, ворота Гуцульщини – краю давньої і багатої культури, краю, де з покоління в покоління, зберігалося народним генієм все естетичне, цінне. Центром розвитку мистецтва та музичної культури у громаді є школа мистецтв, а також шість народних аматорських колективів, що діють у чотирьох закладах культури клубного типу у кожному із сіл громади. Загалом у сфері культури громади працюють понад тридцять фахівців. Незважаючи на економічні умови, нам вдалось зберегти мережу установ культури, забезпечити діяльність школи естетичного виховання та аматорських народних колективів. Прийнято цільову програму розвитку культури громади до 2020 року, яку підкріплено відповідним фінансуванням.
Цей рік для працівників культури громади є досить плідним. Маємо переможців Міжнародного гуцульського фестивалю. Гран-прі здобув народний аматорський фольклорно-етнографічний колектив «Наспів» Народного дому с. Мишина (керівник Світлана Голіней, музичний супровід Василь Фурик). Перше місце на фестивалі отримав народний аматорський фольклорно-етнографічний колектив «Ключівські візерунки» Народного дому села Великий Ключів (керівник Марія Бойчук). Друге місце – народний аматорський хореографічний колектив «Гомін Карпат» Народного дому села Нижній Вербіж (керівник Христина Сербенюк). Колектив «Ключівські візерунки» брав участь у фольклорно-етнографічному святі «Осінь весільна» у Чернівцях – як почесних гостей наших аматорів відзначено почесною грамотою та спеціальним призом за збереження звичаїв та обрядів українського народу.
Успішно діє школа мистецтв, у якій цьогоріч навчаються 130 учнів на музичному та художньому відділеннях. Вихованці школи є переможцями Всеукраїнських, обласних конкурсів, виставок, активними учасниками мистецьких заходів школи, громади. Кочерган Андрій (3 клас, цимбали, викладач Атаманюк Ярослав) цьогоріч здобув 3 місце на обласному конкурсі виконавської майстерності та перше – на Всеукраїнському конкурсі «Волинська гуковиця». Залевський Арсен (4 клас, цимбали, викладач Атаманюк Ярослав) виборов 1 місце на обласному конкурсі виконавської майстерності та гран-прі на Всеукраїнському конкурсі «Волинська гуковиця». Олексюк Ростислав (6 клас, цимбали, викладач Атаманюк Ярослав) на Всеукраїнському конкурсі «Волинська гуковиця» посів 3 місце. Федорців Мар'яна (4 клас, відділу образотворчого мистецтва, викладач Богдана Сідор) – переможець обласної дитячої художньої виставки-конкурсу «Різдвяний вернісаж», призер Всеукраїнського конкурсу «Текстильний первоцвіт» за напрямом «Експериментальні пошуки форм сучасного твору засобами текстильного мистецтва», а також – учасник Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості, присвяченого Шевченківським дням, обласних, районних виставок, конкурсів. Сеньків Людмила (3 клас, відділ образотворчого мистецтва, викладач Олексій Григорчак) – переможець відкритого міського конкурсу образотворчого мистецтва, присвяченого 160 річниці від Дня народження Івана Франка «Франковий мотив» (номінація живопис), активна учасниця обласних, районних виставок, конкурсів. Жмундул Василь (випускник відділу образотворчого мистецтва, викладач Петро Туліка) – переможець Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості, присвяченого Шевченківським дням, Всеукраїнського конкурсу з образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва серед учнів загальноосвітніх та художніх шкіл України «Вижницька палітра». Понад 30 випускників нашої школи мистецтв навчаються у вищих навчальних закладах України та за кордоном, а також повертаються працювати до рідної школи (Олексій Григорчак – викладач образотворчого мистецтва – наш випускник).
Варто також зазначити, що у громаді постійно проводяться культурно-мистецькі заходи з відзначення важливих історичних подій, пам'ятних дат, професійних свят. Мистецькі заходи, участь у Всеукраїнських та Міжнародних фестивалях, обласних конкурсах сприяють активізаціїрозвитку народного мистецтва, вдосконалюють навчально-виховний процес. Усі ці тенденції розвиватимуться та зберігатимуться за умови ефективної підтримки збоку депутатського корпусу громади, зацікавленості у розвитку етнокультурного соціального середовища. Отож напередодні Дня працівника культури вітаю всіх з професійним святом, висловлюю вдячність працівникам клубних установ, школи мистецтв, бібліотекарям за їхню щоденну працю та високий професіоналізм.
Василь Волошенюк, методист з питань культури-директор школи мистецтв Матеївецької ОТГ:
У нашій громаді питанням культури, збереження народних традицій і їх примноженню надається особлива увага. Маємо десять клубів і стільки ж бібліотек, кожний заклад активно розвивається. Переваги від об’єднання у окрему громаду відчули одразу. З вересня у нас почала діяти школа мистецтв, про яку діти і їхні батьки мріяли роками. У нас дуже багато талановитих діточок, але чомусь так склалося, що раніше їм були доступні тільки мистецькі заклади у місті – від Коломиї до Заболотова ніколи не було жодного мистецького закладу. Хто не мав можливості возити дитину до Коломиї – втрачав можливості для її мистецького розвитку. Тож тепер у центральному офісі, який знаходиться у Народному домі Матеївців, і трьох філіях нашої школи мистецтв, які розміщені наразі в школах Замулинців, Пилипів і Дебеславців, діють три відділення: хореографічне, образотворче і музичне. Діти опановують гру на фортепіано, акордеоні, трубі, сопілці, валторні, займаються вокалом, сольфеджіо. Це дуже велика справа. Крім цього, з липня у громаді почав свою творчу діяльність духовий оркестр «Водограй» під керівництвом Миколи Василевича. Ніколи на цих теренах не було нічого подібного. Звісно, заслуга у цьому нашого голови Петра Книшука, який сам любить музику і власним прикладом заохочує всіх краян до активної громадської позиції. Завдяки його клопотанням громада має свою сучасну сцену. Провели три фестивалі «Пісенний водограй»: у Залуччі, Семаківцях, Дебеславцях. У вересні відзначили 80-ліття клубу в Перерові. Цей справжній осередок культури очолює Любов Козланюк. Намагаємось організувати свято у кожному селі, щоб люди мали можливість відпочити і насолодитись виступами аматорів. Духовий оркестр активно гастролює і по селах Коломийщини, брали участь у Снятинському фестивалі «Покутське яблуко». У нас багато різних творчих колективів, у галузі культури громади трудяться прекрасні фахівці, закохані в свою справу. Завдяки їм живе українська пісня, лунають народні мелодії, народжуються нові свята, які вбирають кращі традиції народу. Адже наша земля багата талантами і весь цей творчий потенціал втілюють у життя саме працівники культури та аматори народного мистецтва. Напередодні свята хочу подякувати за їхню самовіддану творчу працю, яка вражає яскравим колоритом, різносторонністю репертуару, невичерпною енергією. Натхнення нам, колеги!
