A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Офіційний сайт. Матеївецька сільська рада об'єднаної територіальної громади
e-mail: mateivoth@ukr.net	   тел. (03433) 9-21-97          графік роботи: пн-пт 8:00-17:15

23 ТРАВНЯ – ДЕНЬ ГЕРОЇВ УКРАЇНИ

Дата: 23.05.2020 13:25
Кількість переглядів: 78

Відзначення Дня Героїв – це свідчення твердої волі українського народу йти накресленим Героями шляхом
боротьби до найвищої мети – незалежності, розквіту і слави української самостійної соборної держави.
У нинішній політичній ситуації це свято – не лише данина пам’яті героям минувшини, а й день шани героїв новітніх: Героїв Небесної Сотні, російсько-української війни, усіх, хто сьогодні боронить соборність і
незалежність нашої Батьківщини. Цей день є символом незборимості української нації. Один з численних хоробрих захисників України - Дмитро Жолобайло (псевдо "Циган") з Матеївців, для якого весна 2014 теж стала переломною.


Молода сім’я, маленька донечка, але Дмитро навіть уявити собі не міг, що залишиться осторонь доленосних для рідної землі подій. Як тільки почались заворушення в Криму – сам пішов
у військкомат. Разом з ним пішли й друзі-односельці. Потрапили всі у п’ятий батальйон територіальної оборони. Делятин. Два місяці підготовки. Перше місце дислокації – Тельманівський район. Дмитро був командиром відділення. Блок-пости майже під ворожим кордоном. Тиждень під Іловайськом – другий блок-пост від міста. Бійці вже звикли до постійних бомбардувань о четвертій ранку. Як тільки вийшли з позицій – почався Іловайський котел.
Дмитро досі пам’ятає, як їхали під Іловайськ шкільними автобусами… Після трагічних для українського війська боїв, після повернення п’ятого батальйону, Дмитро з побратимами вирішив продовжити шлях воїна. Дорогою, навіть в Коломиї, люди зустрічали їх зі сльозами вдячності і вигуками «Герої!», тож хлопці не могли вчинити інакше. Поїхали до Львова, хотіли служити у Національній гвардії. У складі 128 ГШБ знов потрапили на схід. Ті дні – як кадри
історичних баталій. Чорнухіно, Дебальцевський плацдарм. Листопад 2014 року. Дмитро розповідає, що лиш встиг привітати маму з днем народження (на Михайла) і вони заїхали на позиції. Немилосердні морози і страшні обстріли. 18 лютого 2015 року з тяжкими боями виходили з-під Дебальцево. Дякує Богові, що вберіг найближчих друзів, звісно, без поранень не обійшлося… 29 травня п’ять років тому Дмитро демобілізувався. За два дні до того у нього народився синочок, тож майже всі побратими автоматично стали кумами. Тепер дружина, донечка Аліна, син
Ростик – його найбільша втіха. Дмитро став підприємцем, не ганяється за пільгами чи медалями. Каже: ніхто з побратимів не йшов воювати за якимось розрахунком. Переконаний – ворогам треба так давати здачі, щоб ніхто ніколи навіть не намагався зазіхати на нашу землю.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь