A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Офіційний сайт. Матеївецька сільська рада
e-mail: mateivoth@ukr.net	   тел. (03433) 9-21-97          графік роботи: пн-пт 8:00-17:15

СТОЛІТТЯ СОФІЇ ІЗ ЗАМУЛИНЦІВ

Дата: 19.01.2021 19:28
Кількість переглядів: 372

Доволі часто ми у своїх вітаннях-віншуваннях з приводу знакових подій бажаємо рідним і близьким, чи просто знайомим іменинникам щедрого многоліття. Хоча самі прекрасно усвідомлюємо: це вдається далеко не                        кожному, вірніше, довгожителів у наш час не так вже й багато. А ось Софія Дмитрівна Гуменюк із Замулинців таки дочекалась столітнього ювілею, який зустріла в перші дні Нового року.


 Здоров`я, душевного тепла на кожен день ювілярці бажали голова Матеївецької сільської ради Любомир Веселовський, начальник відділу освіти, молоді і спорту, культури Світлана Головань, сільський староста Іван Назарійчук.Напевно така воля Всевишнього, що всі люди, які доживають до глибокої старості, свої молоді роки провели у важких буднях. Тож довголіття їм дається як винагорода за виснажливу працю і недоспані ночі.  Непроста доля й у нашої ювілярки. Народилась Софія Дмитрівна у багатодітній сім'ї, де вона була четвертою. Змушена була з раннього дитинства і працювати,  і менших допомагати доглядати. У сімнадцятирічному віці поєднала власну долю з сільським парубком Миколою. Щиро раділи молодята, коли у них народився син Василь. Та сімейне щастя тривало недовго, чоловік Софії пішов на війну, звідки не повернувся. Жінці доводилось і по господарству поратись, і                  важкою працею заробляти колгоспні трудодні. На долю не нарікала, адже у неї                                                                 був стимул - її кровиночка, її син. Заради нього жила і працювала, йому                                                             прищеплювала любов до рідноїземлі. Частіше почала з`являтися щаслива                                                                посмішка на обличчі п. Софії, коли син одружився, а вона дочекалась двох                                                                      милих онучок Богдани і Мирослави. Щаслива бабуся дуже любила малечу.                                                                        Вона не тільки розказувала вечорами їм казочки, а й навчала писати перші букви.                                                             Адже, незважаючи на те, що їй в молодості довелось закінчити тільки                                                                            чотири класи, Софія Дмитрівна добре вміла читати і писати. А ще вона                                                               захоплювалась вишивкою. Тож уміння поводитись з голкою і ниткою передавала дівчаткам.                                 Життя п. Софії чергувалося світлими і темними смугами. У 2000 році їй                                                                      довелось тяжко переживати смерть єдиного сина – що може бути гіршим від                                                                     того, як батьки хоронять власних дітей. А біла смуга - день її століття, коли                                                                 приймала вітання від рідних: двох онучок, чотирьох правнуків і навіть чотирьох                                                     праправнуків. До речі, в праправнука Артемка день народження припадає теж,                                                                 як у бабусі, на 4 січня.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь